Про мене

Усе, що приносить дитині естетичну насолоду,

радість, задоволення, має чудодійну виховуючу силу.

Нехай же й малюнки вчителя несуть дітям радість,

нехай в них ховаються багатство і краса дійсності,

нехай діти, зацікавившись роботами свого педагога,

ще більше полюблять малювання, повірять у його можливості.

В.О.Сухомлинський

Зміст освітньої галузі «Мистецтво» нових Державних стандартів передбачає забезпечення формування креативної особистості учня на основі якісної освіти та розвитку його творчих можливостей через процес опанування творів мистецтва і художньо-практичної діяльності, набутих ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей шляхом здобуття власного естетичного досвіду. У дитинстві, як у ніякому іншому віці, людина здатна глибоко відчувати й переживати, захоплюватися й дивуватися, яскраво й безпосередньо виражати свої емоції, безмежно фантазувати. Ось чому в цей період через мистецтво можна якомога сильніше й природніше вплинути на особистість. «…Я побачив у малюванні один із засобів, які розвивають творче мислення і уяву. Мистецтво – уява – фантазія – творчість – отака доріжка, ідучи якою, дитина розвиває свої духовні сили», – визначав В. Сухомлинський [21, с. 261]. Допомогти знайти цю стежку, вміло спрямувати на такий шлях і є завданням учителя образотворчого мистецтва.

За своєю природою образотворче мистецтво пов’язане із зоровими відчуттями і сприйманнями. Тому заняття малюванням безпосереднім чином пов’язані з наочністю навчання. Ще К.Д. Ушинський звертав увагу педагогів на властивість дитячої натури чутливо сприймати зорові образи, наголошував на навчальному значенні малюнків та ілюстрацій. Якщо при вивченні багатьох дисциплін дидактичний принцип наочності викладання відіграє важливу, але все-таки додаткову роль, то на заняттях з образотворчого мистецтва наочність набуває істотного значення як один із головних засобів інформації про навчальний матеріал. Опираючись на зорові враження, одержані під час розгляду ілюстрації при поясненні вчителя, школярі одержують повніше й глибше уявлення про вивчене, краще розуміють, осмислюють і запам’ятовують головне в темі уроку.

На важливості використання малюнка та ілюстрацій у навчальному процесі наголошували також відомі педагоги А. Макаренко, В. Сухомлинський, Е. Вебер,  В. Мурзаєва. У своїх працях вони обумовлювали головні засоби залучення дітей до художньої творчості, надаючи пріоритет візуальному супроводу вчителем навчального матеріалу, що передбачає ілюстрування та усне пояснення під час уроку, – педагогічному малюнку. Пояснювальні малюнки викликають в учнів підвищений інтерес до занять із образотворчого мистецтва. Оскільки, педагогічний малюнок є одним із найважливіших засобів наочності – основою навчального й творчого малюнка, методичною проблемою для вивчення обрала «Педагогічний малюнок як головна умова формування компетентностей учня».

Головним у роботі вважаю виявлення нахилів, розвиток творчості, вихованя в дітей інтересу до знань, створення ситуації успіху для кожного з вихованців. Адже учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б не великий.

Використовуючи педагогічний малюнок як метод навчання, активно реалізую творчі задуми в практичній діяльності через оволодіння учнями певною системою знань, умінь і навичок у різних видах образотворчого мистецтва (у т.ч. через нестандартні техніки).

Свою роботу спрямовую на засвоєння школярами загальних естетичних понять, формування в дітей особистісних якостей та здібностей: спостережливості, відчуття масштабу, кольору та пропорцій, художньо-образного сприйняття побаченого та його творчого відображення засобами мистецтва, варіативності й асоціативності.

Постійно дбаю про збагачення емоційно-естетичного досвіду вихованців з орієнтацією на добро, красу й етику, що скеровують особистість на самопізнання і саморозвиток; виховання естетичного ставлення до дійсності, високих художніх ідеалів та художнього смаку. Формуючи національну свідомість через мистецтво, виховую в учнів дбайливе й шанобливе ставлення до народних промислів, звичаїв, традицій.

У моєму арсеналі є різні засоби наочного навчання: ілюстрації з книг, альбомів, репродукції творів образотворчого мистецтва, навчальні моделі, видані типографським способом або підготовлені таблиці, малюнки, плакати, схеми, кінофільми, а також власні малюнки, виконані безпосередньо під час уроку. Але все ж найкращим засобом вважаю малюнок самого педагога на класній дошці чи на фледчапі, на мольберті, на аркуші паперу і на полях альбому самого учня, адже виконання малюнка на очах у школярів завжди викликає жвавий інтерес, прагнення побачити весь процес створення зображення. З допомогою малюнка можу показати учням закономірності побудови форми предмета, методичну послідовність зображення, виражальні можливості різних художніх матеріалів при передачі фактури й матеріальності предметів.

На уроках намагаюся творчо підійти до реалізації навчальних можливостей педагогічного малюнка безпосередньо через його функції.

У своїй роботі використовую три види педагогічного малюнка:

  1. Малюнок на класній дошці чи на фледчапі, на мольберті.
  2. Пояснювальний малюнок (начерки, замальовки), зроблений педагогом в куточку аркуша учнівського альбома.
  3. Виправлення помилок у малюнку учня рукою вчителя.

Оскільки педагогічний малюнок не має самостійного значення (він тісно пов’язаний із словом педагога та є графічним поясненням його думки), своїм завданням вважаю найбільш повно, дохідливо донести навчальний матеріал до вихованців. При цьому, пам’ятаю про уміле ведення малюнка, дотримання основних методичних вимог до нього.

Навчаючи дітей основам зображальної грамоти, у практичну діяльність включаю

  • малювання з натури (натюрморт, малювання людини) та малювання з теми;
  • декоративне малювання (система уроків додається);
  • малювання за пам’яттю і за уявою;
  • малювання начерків, ескізів;
  • бесіди з образотворчого мистецтва.

Усі ці види робіт нерозривно пов’язані між собою і сприяють більш глибокому пізнанню навколишньої дійсності, естетичному й моральному вихованню школярів.

У підготовці до практичної діяльності дотримуюся принципу: творчість починається з того моменту, коли учитель визначає можливості педагогічного малюнка для кожного уроку. Вибір тематики малюнка на дошці, його сюжет, компонування на площині також вимагають усвідомлення творчих задач. Тому в малюнку прагну не просто механічно повторити відомі положення методики, а вкладаю в нього новий творчий задум.DSCN1484    DSCN1487

Методи малювання на уроках урізноманітнюю. Практикую чисто лінійне зображення, виразний штрих і позитивний малюнок кольоровою крейдою. Іноді виконую його і як аплікацію, прикріплюючи до дошки заздалегідь підготовлені шматки кольорового паперу відповідно до форми зображуваних предметів (відео зйомка  додається в презентації досвіду). Такий творчий підхід до процесу роботи на класній дошці сприяє вихованню, самостійності й індивідуальності, активності в моїх учнів, цілеспрямованості при виконанні зображення.

Широко використовую малюнок крейдою під час уроків-бесід про образотворче мистецтво, що допомагає учням міцно засвоїти навчальний матеріал. Так, говорячи про архітектурні стилі, зображую на дошці різні ордери – доричний, іонічний, коринфський. Лінійні малюнки крейдою допомагають школярам запам’ятати архітектурні деталі: колони, фронтони, арки, капітелі тощо.

У педагогічному малюнку особливу роль відводжу замальовці й начерку, що за досить короткий проміжок часу дають можливість просто й дохідливо, а головне, переконливо проілюструвати пояснення до роботи з натури або тематичного малювання; передати головне, характерне в зображуваних об’єктах. У практиці застосовую виконання начерку – результату спостереження за нерухомими натурними предметами (творами мистецтва, скульптурними зображеннями, архітектурними спорудами, прикрасами, овочами й фруктами, квітами й деревами), так і за живою моделлю – людиною; а також з уяви, по пам’яті тощо. Перед учнями ставлю конкретне завдання – графічно зафіксувати підсумок спостереження.

З метою набуття та відпрацювання художніх навичок школярів на своїх уроках перед педагогічним малюнком відповідно до виду та жанру мистецтва пропоную учням для виконання ряд практичних вправ.

Отже, уміле ведення малюнка, дотримання основних методичних вимог, власне творче натхнення в процесі роботи допомагають учням зрозуміти послідовність виконання завдання, значення окремих етапів і їхній зв’язок.

Мої вихованці оволодівають правильними методами виконання малюнка, засвоюють різні графічні матеріали, поглиблюють знання й удосконалюють навички малювання, паралельно  розвиваючи зорове сприйняття, відчуття пропорцій, уміння цілісно бачити натуру, оцінювати її особливості, виховуючи художній смак, формуючи образне бачення й розуміння дійсності.

Працюючи над розвитком творчих здібностей учнів, на уроках використовую різні методи, що є актуальними в системі мистецької освіти: пояснення, (коментар, доповнення), бесіду, інструктаж, словесне малювання, дослідницький, евристичний, проблемного викладу. Останній з успіхом застосовую на класній дошці (із різних варіантів малюнка учням пропоную самостійно вибрати правильний). Практикую на дошці початковий етап зображення і пропоную дітям самостійно закінчити роботу. Дані методи сприяють отриманню інформації мистецтвознавчого характеру, формуванню вмінь і навичок аналізу та опису учнями мистецьких творів різних жанрів. Чільне місце на моїх уроках займають демонстрація художніх творів, художнє ілюстрування словесних пояснень, виконання етюдів, створення ескізів, імпровізацій.

Серед низки специфічних методів педагогічного спілкування перевагу надаю фасилітованій дискусії, яка полягає в колективному обговоренні проблеми за допомогою спрямовуючих запитань. Використовую прийоми спостереження, обстеження, розглядання малюнків, ілюстрацій, репродукцій творів образотворчого мистецтва, слухання уривків музичних творів, ігри з наочністю; прийоми «Мікрофон», «Ланцюжок», «Мозковий штурм», «Чистий аркуш», «Асоціативний кущ», «Гронування», «Навчаючи – вчуся». Намагаюся уникати “закритих” питань, на які можна однозначно відповісти «так» чи «ні», ставлю запитання закриті, які починаються з «як», «чому», заохочую учнів висловлювати свої ідеї, почуття. Відповідно застосовую й різні форми навчання: індивідуальну й колективну роботу, роботу в групах, у парах.

Практикую різноманітні творчі завдання («Зустріч із знайомою картиною», «Ательє», «Кіностудія»), казкові сюжети («У світі кольорових казок»), образотворчо-дидактичні ігри («Змагання кольорових плям», «Художники та глядачі»), театралізовані ігри на уроках («Разом готуймося до свята», «Дизайн-студія з флористики», «У майстерні Діда Мороза»).

Наприкінці вивчення теми, для закріплення мистецьких понять, термінів, проведення підсумкового оцінювання з метою перевірки як спеціальних предметних, так і  загальнохудожніх компетентностей учнів, учні розгадують кросворди, ребуси,  беруть участь в іграх «У мистецькому кріслі», «Поле чудес».

Допомагає створювати позитивну мотивацію до навчальної діяльності й вибір нестандартних форм проведення уроків (уроки-вікторини, майстерні, дизайн-студії, інтерв’ю, ігри, мистецькі галереї, екскурсії, подорожі, КВК). Надзвичайно важливою в роботі зі школярами є організація мистецьких дитячих пленерів, майстер-класів для учнів, що стимулюють дитячу творчість, створюють сприятливі умови для спільної співпраці.

Зміст уроку образотворчого мистецтва  починається з виникнення своєрідного задуму, постановки мети, пошуку нестандартних способів реалізації драматургії уроку. На початку кожного уроку ставлю перед учнями проблемне питання, яке ми спільно вирішуємо. Такий підхід  впливає на процес розвитку творчих здібностей  дітей.  На уроках  завжди прагну встановити  міжпредметні  та міжмистецькі зв’язки, що допомагають сформувати в учнів цілісну систему знань про мистецтво.

Розвиваючи художньо-творчі здібності учнів, на уроках застосовую мультимедійні навчальні програми з образотворчого мистецтва, конструктор уроку, презентації, документальні фільми, інформаційно-візуальні ресурси глобальної мережі Інтернет. Такий комплексний підхід до навчання учнів образотворчому мистецтву на основі педагогічного малюнка, вибір сучасних форм і методів роботи дозволяють мені зробити уроки більш цікавими, якісними, яскравими, візуальними й творчими, дають змогу знаходити індивідуальний підхід до кожного учня, збуджувати його творчу думку, уяву.

Для більш повного задоволення інтересів та потреб обдарованих дітей веду два гуртки за власно розробленими програмами: «Кольорова палітра» з живопису та «Перлинка» з основ бісероплетіння (матеріали додаються). Мої вихованці є переможцями міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів, мистецьких виставок: «Осіннє місто» (І місце), «Наш пошук і творчість тобі, Україно!» (ІІІ місце), «Добро очима дітей» (ІІ, ІІІ місця). Разом організовуємо персональні виставки юних майстрів олівця та пензля. На високому й достатньому рівнях навчаються 93% моїх учнів.

IMG_6833  зимовий пейзаж 9    зимовий пейзаж 10

Безумовно, високим показникам у навчанні сприяють неперервний процес удосконалення власних методичних компетенцій, взаємовигідне партнерське спілкування з колегами та обмін досвідом, активна співпраця з учнями в позаурочній діяльності. У 2011 році посіла ІІІ місце в Україні в номінації «Учитель образотворчого мистецтва» за результатами рейтингу конкурсу «Я – активний освітянин».

Очоливши шкільне методичне об’єднання вчителів мистецьких дисциплін, творчо співпрацюю з учителями музичного мистецтва. Традиційним стало спільне проведення народознавчих свят «Зимонько-зима», «Обжинки», «Весна іде». Для колег початкової школи на основі педагогічного малюнка провела майстер-клас з образотворчого мистецтва «Пейзаж. Живопис». У рамках участі в регіональному експерименті «Теоретико-методологічні засади формування естетичного середовища учнів основної та старшої школи в загальноосвітньому навчальному закладі» представляла досвід роботи «Педагогічний малюнок як елемент естетичного виховання» на регіональній науково-практичній конференції «Художньо-естетична освіта і виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів у процесі впровадження інтегрованих курсів».

За результатами участі в роботі міської творчої групи вчителів художньої культури уклала навчальний посібник «Скарбниця українського мистецтва», який успішно використовується на уроках вчителями художньої культури міста. Мною укладений методичний  посібник «Освітній потенціал педагогічного малюнка як методичного засобу навчання учнів образотворчому мистецтву». Досвідом роботи ділюся на міських та обласних науково-практичних семінарах, на власному сайті urokmaluvannja.sumi.uа. Постійно дбаю про методичне забезпечення та поповнення медіатеки створеного мною кабінету образотворчого мистецтва. Плідно співпрацюю із батьками вихованців. Практикую екскурсії до музеїв міста, конкурси-колажі «Митці – батьки та діти», проведення спільних з батьками відкритих заходів з художньої культури.

Кожен учитель щасливий, коли справу продовжують його вихованці. Семеро моїх випускників 2012–2014 років освоюють мистецькі спеціальності в Київському національному університеті культури і мистецтва, Сумському вищому училищі мистецтв і культури ім. Бортнянського, у Сумському будівельному коледжі архітектури й проектування.

Аналізуючи власну діяльність, часто звертаюся до слів Л. Фейєрбаха: «Людина лише там чогось домагається, де вона сама вірить у свої сили».[20, с. 24] Отже, прагну виконати це завдання: допомогти дитині повірити в себе та у свої сили.